Патріотична гра

«Козацькі фестини»

Мета: національно-патріотичне та духовне виховання учнівської молоді на ідеях козацького лицарства та козацьких традицій.

Завдання:

·        Пропаганда козацьких морально-світоглядних цінностей та спортивно оздоровчої роботи

·        Популяризація активного дозвілля, поглиблення знань учнів про історію українського козацтва

·        Кожен рій (команда від паралелі у складі 6 чоловік) повинен самостійно пройти всі 5 станцій.

Обладнання: 2 мікрофона; ноутбук; написи: «Станція «Козацький вишкіл»», «Станція «Козак скаже, як зав’яже»», «Станція «Козацькі клейноди»», «Станція «Козацький словник»», «Станція «Портретна галерея»», «Станція «Козацька Січ»»; олівці, ручки, клей для роботи на станціях для учасників програми; листи-бігунки для кожного рою, де вказані розташування всіх станцій та визначено черговість перебування рою на конкретній станції; протоколи проведення гри на станціях; зведений протокол дитячої патріотичної гри; 14 ілюстрацій для станції «Портретна галерея»; годинники для помічників на станціях (6 штук); таблиці для станцій «Козак скаже, як зав’яже»,  «Козацькі клейноди»,«Козацький словник»,  «Козацька Січ» (5 екземплярів, по одному для кожної команди); таблиці з відповідями «Козак скаже, як зав’яже»,  «Козацькі клейноди»,«Козацький словник» для суддів на станціях для перевірки правильних відповідей (1 екземпляр).

Учасники програми:

Голова суддівської колегії дитячої патріотичної гри (слідкує за правилами проведення дитячої патріотичної гри на кожній станції, відповідно до програми, вирішує спірні запитання, якщо вони виникають):

_______________________________________________________________

Секретар суддівської колегії дитячої патріотичної гри (збирає протоколи з 5 станцій, оформляє зведений протокол дитячої патріотичної гри):

_______________________________________________________________

Судді на станціях (відповідають за дотриманням правил участі кожної команди на станції відповідно до завдання; визначають за кількістю балів найкращу команду на даній станції:

1.______________________________________________________________

2.______________________________________________________________

3.______________________________________________________________

4.______________________________________________________________

5.______________________________________________________________

6.______________________________________________________________

Помічники суддів на станціях (слідкують за часом, відведеним для роботи на станціях – 5 хвилин):

1.______________________________________________________________

2.______________________________________________________________

3.______________________________________________________________

4.______________________________________________________________

5.______________________________________________________________

6.______________________________________________________________

У рамках гри будуть організовані 6 патріотичних станцій:

1.     Станція «Козак скаже, як зав’яже» (учасники на картках виписують другу половину козацького прислів’я).

2.     Станція «Козацькі клейноди» (учасники визначають назви козацьких клейнодів, їх значення та використання).

3.     Станція «Козацький словник» (учасники виписують у картці визначення слів, які пов’язані із козацтвом).

4.     Станція «Козацький вишкіл» ( учасники шикуються, виголошують назву свого рою, його девіз та вітають козаків братчиків).

5.     Станція «Портретна галерея» (учасники виявляють з певної кількості ілюстрацій портрети видатних козаків).

6.     Станція «Козацька Січ» (учасники виписують у картці назви всіх козацьких січей).

Хід проведення

1.     Звучать позивні гри

Виходять ведучі програми: козак та козачка

Козак:

Здрастуйте панове!

Козачка:

Хлопці чорноброві!

Козак:

І дівчата пишні, як у саду вишні!

Козачка:

Діти й дорослі!

Козак:

Усі, усі, хто тут сьогодні!

Козачка:

Забудьте про уроки,

Всі справи і мороки!

Козак:

Про дива на «Козацьких фестонах»

Знає кожна дитина.

Козачка:

Тут не в казці сказати

І не пером описати.

На «Козацьких фестонах»

2.     Разом (козак та козачка):

Треба побувати!

Козак:

І сьогодні – наші хлопці та дівчата

Веселі, мудрі і завзяті…

Козачка:

На «Козацькі фестони» прийшли

Щоб слово тут сказати…

Козак:

Свої знання, навички, уміння

Всім продемонструвати

Та на кожній станції гри

Перемогу взяти

Козачка:

То ж часу не гаємо,

А наші козацькі рої вітаємо!

Звучить «Козацький марш»

Виходять рої (команди) 5-9 класів (по 6 учнів від паралелі).

Шикуються на авансцені. Попереду – ройовий.

Ведучі запрошують до слова головного суддю гри.

Козачка:

А по нашу дитячу патріотичну гру «Козацькі фестини»

Хоче головний суддя розказати

То ж йому ми слово зараз

Мусимо надати

Виступ головного судді гри, який знайомить присутніх з програмою гри, про час за який рої (команди) повинні подолати їх; про суддів на станціях, їх помічниках. Всі задіяні особи виходять на авансцену. Про час, коли саме розпочнеться відлік дитячої патріотичної гри «Козацькі фестони». На станціях робота починається одночасно. Тривалість участі роїв на станціях – 5 хвилин. Далі рої, під керівництвом ройового, переходять до наступної станції. Час для переходу – 3 хвилини. Станції розташовані в рекреаціях на другому, третьому та першому поверхах. Вручає командам учасницям лист-бігунок по станціях в рамках гри.

3.     Козак:

Шановні наші братчики-козаки!

День сьогодні надзвичайний і особливий:

Встало сонце умито і росі….

Козачка:

І ми сміливо чекаємо усі

Станцію першу, «Вишкіл козацький»

Де кожен проявить характер хвацький

Козак:

Станція перша «Козацький вишкіл»

На даній станції кожен рій оголошує назву, девіз, привітання іншим роям.

Козачка:

Рої! Шикуйсь! Струнко стояти!

Настав час назву, девіз та привітання сказати.

А першим буде козацький вишкіл починати

Рій 9-х класів.

Виступ рою 9-х класів

Виступ роїв 8-х класів

Виступ рою 7-х класів

Виступ рою 6-х класів

Виступ рою 5-х класів

Текст презентації рою:

Ройовий:

Рій! Шикуйсь! Струнко!

Рій… (учасники рою одночасно оголошують назву свого рою)

Наш девіз… (учасники рою одночасно оголошують свій девіз)

Нашим козакам-братчикам вітання… (учасники рою одночасно тричі повторюють: «Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!»

4.     Кожний рій по черзі оголошує назву, девіз свого рою та вітання для інших учасників гри.

Козак:

Сьогодні для нас, нащадків козаків, не просто свято,

Яке на козацькі традиції багате…

Козачка:

І це не просто теорія

Це нашого рідного краю історія

Козак:

Нам її знати, нам її вивчати,

Нам її збирати і оберігати…

Козачка:

І на «Козацьких фестинах»

Знання демонструвати

Головний суддя гри:

Вітаю вас, шановні. Першу станцію пройшли ви дружно, сміливо. Поки суддя на станції підраховує бали, я запрошую рої, розійтись по станціям. По завершені часу на станції, за часовою стрілкою, кожен рій переходить до наступної станції відповідно до свого листка-бігунка. Час на перехід – не більше 3 хвилини. Час пішов.

Рої переходять на місця станцій та продовжують працювати.

У цей час для учнів, які залишились в актовій залі, лідери-ігротехніки проводять ігрову програму на 35-40 хвилин.

По завершенні проходження всіх станцій рої збираються в актовій залі.

Козак:

Любі наші, маленькі українці!

День сьогодні надзвичайний і особливий:

І наші маленькі джури, стоять сміливо

Бо їх вітатимуть сьогодні усі!

Козачка:

Ці хвилини для них жадані,

Адже саме сьогодні,

На нашому козацькому майдані…

5.     Козак:

До наших козачок та козачат

Ми скажемо їм дружно: «Віват!»

Козачка:

Вони готові. Вони на старті

І саме вони цього варті!

Носити звання

Козаків-лицарів асів

Козак:

До слова запрошується головний суддя гри _____________________________

         Виступ головного судді гри про перебіг проведення дитячої патріотичної гри «Козацькі фестони». Загальні зауваження до учасників гри.

         Виступ суддів на станціях. Які оголошують результати проходження кожного рою на певній станції та називають найкращий рій.

         Сектор гри після зведення загального протоколу проведення гри оголошує рій, який отримав найбільше балів за правильні відповіді.

         Роям вручаються грамоти, подяки, призи.

Козак:

В згуртуванні – міць народу, у єднанні сила,

Розцвіте, розбагатіє Україна мила

Козачка:

І під стягом синьо-жовтим та гербом-тризубом

Навіки свою вкраїну збережем, не згубим

Загальна світлина.

Лайчук Людмила Павлівна

Вихователь-методист

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГОВОГО НАВЧАННЯ

         У статті висвітлено актуальні питання щодо ефективності впровадження в освітній процес засобів тренінгового навчання, які  орієнтовані на запитання та пошук,  ініціалізують весь потенціал учнів: рівень та обсяг їх видів компетентностей, самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії, підвищення рівню інформованості і розширення знань, розвиток комунікативних компетентностей, формування цінностей і життєво важливих переконань, напрацювання необхідних практичних навичок, відповідальної поведінки по відношенню до свого життя та оточуючих.

            Ключові слова: соціалізація, адаптація, інновація, технологія навчання, тренінг, життєві компетенції.

            Актуальність проблеми полягає в тому, що у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищу рівень освіти залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

         Однією зі сторін соціалізації є соціальна адаптація. Слово "адаптація" походить з латинської adapto - пристосовую. Соціальна адаптація - це процес пристосування людини до мінливого соціального середовища за допомогою різних соціальних засобів. Звичайно, є люди, які прагнуть втекти від контактів з дійсністю, замикаються в собі, занурюються у світ власних переживань. Вузьке коло предметів займає їхня увага; вибираючи види діяльності, вони віддають перевагу тим, які не вимагають погодженої, спільної праці. [2].

  Підлітковий вік - пора бурхливих змін. Ці зміни зачіпають усі сфери: тіло, емоції, сексуальність. Уявлення про світ, мислення, стосунки. Переживати такий «переворот» підлітку дуже непросто. І це важливо розуміти тим, хто поруч із ним.

       Підлітковий вік - перехід від дитинства до дорослості. Ця пора складна ще й тому, що підліток вже не дитина, але ще й не дорослий. Можна сказати, що частина в ньому - ще дитяча, а частина - вже доросла.

       Усі ці зміни потребують підтримки з боку дорослих. Дорослі мають допомогти підліткам усвідомити, що це нормальний етап розвитку, будь-яка криза рано чи пізно буде подолана.

       Сучасні підлітки живуть у конкурентному середовищі. Наш час вимагає від них розвитку рис, які допоможуть їм вижити в дорослому світі. Вони мають відстоювати власну думку, частіше думають про себе, ніж про інших, більш егоїстичні та індивідуалістичні. Тому їм важко розуміти точку зору іншої людини, усвідомлювати, що інша людина може хотіти іншого, вони вважають, що саме їхні бажання найважливіші. Сучасні підлітки мають бажання дружити, бути потрібними комусь. Але не знають як це зробити. В цьому підлітки дуже потребують допомоги. І ми, дорослі, можемо допомогти, тому що для нас дружба була і є дуже важливою цінністю, ми вміли дружити, знали, як це робиться. Соціальне становлення підлітків є досить актуальним питанням освітнього процесу в сучасних умовах сталого розвитку. Соціалізація – це процес входження індивіда в суспільство, активне засвоєння ним соціального досвіду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності у даному суспільстві. [1, с. 45].

Сучасний етап пропонує підлітку багато можливостей. В учнів, чиї батьки мають багато грошей, може виникати відчуття зверхності до інших, інколи навіть до вчителів. Сучасність пропонує підлітку багато спокус, за якими він іде, як дитина. І не може втриматися, бо дорослий у ньому ще не дуже дорослий. Це комп’ютерні ігри та клуби, ігрові автомати, релігійні секти, Інтернет, алкоголь та наркотики. Такі спокуси дозволяють втекти від проблем і дорослішання, знизити напругу, легко відчути себе успішним і дорослим, а ще - потрібним комусь. Частіше до залежностей схильні «недолюблені діти» або діти, яких занадто опікували в дитинстві, й вони просто не вміють брати відповідальність за себе і своє життя. Тому їх треба цього навчати, а також допомагати плекати любов і повагу до себе, відчуття власної сили і можливостей.

Ми, дорослі можемо їх навчити не ховатися від проблем, а відкрито з ними  зустрічатися. Важливо сформувати в підлітка розуміння, що його життя – в його руках, не просто декларуючи це, а справді віддаючи підлітку відповідальність і самостійність. В останні роки збільшився рівень агресивності. Про насильство говорять, показують по телебаченню. Насильства стало більше на вулицях. 

      Через усе це здається, що агресивна поведінка стає нормою. Підлітки, зростаючи в такому середовищі, сприймають агресивну поведінку як норму і самі починають поводитися агресивно та чинити насильство. З іншого боку, менш агресивні діти страждають від образ та нападів, тому їх потрібно навчати захищати себе. Важливо навчати підлітків опановувати свої агресивні почуття, виражати їх безпечно для інших і для себе, а також учити протистояти насильству щодо себе.

         На сьогодні цілі й завдання реформування освіти вимагають від освітян упровадження не лише нових педагогічних технологій, методів і прийомів, а й інноваційних форм організації навчання, які сприяють розвитку нових  суб’єкт – суб’єктивних стосунків між педагогом і учнем, становленню закономірностей процесу соціалізації особистості в пубертатному періоді життя в умовах сталого розвитку сучасного населення та на основах нової української школи, як головного чинника для ефективності адаптованості в соціумі.

На сьогодні зазначеним вимогам відповідає апробоване і застосоване в освітньому процесі підростаючого покоління тренінгове навчання.

     Тренінг – це вид групового та індивідуального навчання, це група методів, спрямованих на розвиток здібностей до навчання та оволодіння будь – яким складним видом діяльності. Тренінг – це демократична форма навчання. Мета його полягає в тому, щоб учасники самі знаходили ідеї, рішення, формулювали думки, прийнятні для кожного з них [4, с.10]. Учасники тренінгу на занятті займають активну позицію. Вони не просто засвоюють надані їм ідеї та думки, але й самі беруть участь у їхньому створенні.

   Дисципліну та увагу під час тренінгу підтримують за рахунок зацікавленості учасників, можливості висловитися, поділитися своїми думками та почуттями, взяти активну участь у занятті, а також за допомогою правил діяльності групи, які учасники самостійно виробляють на першому занятті.

  Тренінг – це можливість тренувати у вправах та іграх певні навички. Саме в такій формі можна не просто декларувати, краще робити, а відпрацьовувати навичку.

Для підлітків дуже важливе ставлення людини, яка проводить заняття, до групи в цілому та кожного учасника зокрема. Оскільки їм властива недовіра до світу дорослих, підлітки часто перевіряють педагога.

Тренінги направлені на розвиток здібностей, поліпшуючих діяльність учнів. Вчать ефективно розпоряджатися своїм часом, правильно розставляти пріоритети, легко ухвалювати самостійні рішення, координувати свої дії з діяльністю однокласників.

       Тренінг – це одночасно процес пізнання себе та інших який необхідно зробити цікавим і неповторним; неформальне, невимушене, конструктивне спілкування; ефективна форма опанування знаннями; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення власного набутого досвіду; спеціальна технологія, яка допомагає краще зрозуміти та усвідомити власний світ, зробити своє життя успішним; керівництво власними бажаннями та діями.

Під час тренінгу створюються рівні умови для всіх учасників і учасниць. Адже рівність і повага між усіма членами групи є обов’язковою умовою ефективного засвоєння нових знань і поглядів

Тренінг .формує у членів групи почуття довіри одне до одного, до педагогів, а також до нових ідей і до нової інформації.

Тренінгове навчання – це навчання у процесі практики, навчання шляхом осмислення власних дій. Під час тренінгових занять та виховних заходів з елементами тренінгів діти взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, аналізують, моделюють ситуації, спільно шукають шляхи розв’язання проблем. Тренінгова методика дає змогу задіяти не тільки розум людини, а також почуття, емоції, вольові якості, творчість. Таким чином, у процес тренінгового навчання включається потенціал цілісної особистості, що призводить до розвитку життєвих компетентностей учнів та соціальної адаптації.

 Життєві навички – це інструмент для практичної реалізації цінностей і життєвих планів, які формуються в процесі соціальної адаптації. Вони допомагають краще розуміти самого себе, впевнено поводитися серед людей, досягти успіху в особистому і професійному житті, але не за рахунок власного здоров’я, успіху і здоров’я інших. Особливо акцентую увагу розвитку таких життєвих навичок, як навичок ефективного спілкування, прийняття рішень, самоконтролю, управління стресами, критичного мислення, протистояння негативному впливу оточення, розв’язання конфліктів, попередження насильства.

Відомо, що життєва компетентність - це знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту. Н.М. Лавриченко визначає поняття «компетентність» як психосоціальну якість, джерелом якої є відчуття власної успішності та корисності, котра сприяє усвідомленню особистістю власної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням [3, с.21]. Життєва компетентність передбачає свідоме і несвідоме ставлення до виконання особистістю її життєвих і соціальних ролей, вона пов'язана з самовдосконаленням людини.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Зозуляк-Случик Р. В. Основи соціалізації особистості : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Р. В. Зозуляк-Случик. – Івано-Франківськ : НАІР, 2015. – 218 с.

2.      http://textbooks.net.ua/content/view/7557/46/.

3. Лавриченко Н.М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси /Н.М.Лавриченко.— К.: Віра Інсайт, 2000.— 444 с.

4.      Возіянова О. А. Тренінгова робота з підлітками / Упорядн. О. А. Возіянова, К. М. Бабенко – К. : Редакції загальнопед. Газет, 2012. – 128 с. (Бібліотека «Шкільного світу»).

Виступ на засіданні ШМК

«Основи гуманно-особистісного підходу до дітей в освітньому процесі Ш. О. Амонашвілі»

 Гуманна педагогіка – це велика мудрість, у якій стверджується педагогіка світла. Гуманна педагогіка – це та, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе. Обов’язок вчителя– дати радість пізнання. Учитель – творець, який дозволяє дитині відкрити самого себе. Він віддається безкорисливо, щоб продовжити себе у своїх вихованцях, дати їм крила для польоту у життя.

Учитель – носій Світла. Народна мудрість говорить, що у справжнього вчителя уроки не для дітей, а з дітьми. Це вони, справжні вчителі, доторкаючись душі маленької людини, намагаються не поранити, не образити, обережно виростити, допомогти реалізувати себе у житті, ввійти у нього якомога чеснішими, добрішими, впевненішими.

Гуманна педагогіка визначає характер вчителя у трьох якостях: доброта, щирість, відданість.

 У своїх працях з педагогіки, особливо в останніх «Без серця, що зрозумієм», «Посмішка моя, де ти?», «Чому не прожити нам життя героями духу», «Істина школи» Ш.О.Амонашвілі стверджує, що гуманно-особистісна педагогіка заснована на класичній формулі: дитина не тільки готується до життя, але вже живе...

Сутність – турбота про долю Кожної дитини, про долю людства. Ми, вчителі, відповідаємо за дітей перед совістю і суспільством.
В основі гуманної педагогіки тези: «Вищий духовний світ – це реальність. Душа кожної людини безсмертна і спрямована до вдосконалення. Земне життя – це лише відрізок шляху вдосконалення. Звідси і принцип, який є стрижнем освітнього процесу в школі Життя: розвивати і виховувати в дитині життя за допомогою самого життя.

Гуманна педагогіка побудована на класичній педагогіці Коменського, Песталоцці, Руссо, Пирогова, Ушинського, Макаренка, Сухомлинського та ін.

Творець і класик педагогіки Я.А.Коменський сказав, що педагогіка – універсальне мистецтво вчити всіх і всьому. А класик педагогіки К.Д.Ушинський, що педаогіка не є наукою, вона – найвище мистецтво, яке знає людство.

Педагогіка – це сфера Духу, Мудрості, Досвіду, Мистецтва, Науки.
Ш.О.Амонашвілі говорить, що це не педагогіка, яка ні слова не говорить про почуття, про любов, про серце, не хоче бути найвищим мистецтвом самого життя.

Педагогіка стоїть вище всіх наук і творить рівень життя.
Частиною гуманної педагогіки є «посмішка».
Посмішка вчителя має бути особливою. Вона живе в серці, і для кожної дитини особлива тільки для неї. Щира, добра, тепла, світла, спокійна, йде від серця і пронизана любов’ю.

 Посмішка – прояв життя, і яка це буде шкода, якщо вона не викличе посмішку

. Усміхається Космос – Вічністю.

 Усміхається Небо – Зірками і Веселкою.

 Усміхається Сонце – Променями і Світлом.

 Усміхається Земля – Життям великим.

 Усміхається Христос – Благословенням.

 Усміхається поле – квітами.

 Усміхається людина – вірою

Усміхається дитина – сьогоднішнім і минулим. 

Хто усміхається – той живе.

 Потрібно, щоб усміхалася школа.

 Усмішка школи – вчитель.

 Усмішка вчителя – його серце.

За педагогічною симфонією «Усмішка моя, де ти?» ми провели «Спрощене судове рішення», де відстояли ідею гуманної педагогіки в школі. Брали участь у цій інтерактивній грі вчителі району, школи, батьки.

В цьому багатогранному  філософському творі є дуже цінні поради всім нам, цікаві дослідження, в яких описано, звідки прийшли посмішки, про світлих Ангелів, цікаві легенди, вислови про гуманну педагогіку і т.д.

Ось, наприклад, три принципи гуманної педагогіки:

– Одухотворення середовища навколо дитини;

 – Утвердження у дитині її особистості;

 – Вияв творчого терпіння, допомагаючи дитині у самопізнанні.

Крім принципів, визначає Ш.О.Амонашвілі, три закони гуманної педагогіки:
– Любити кожну дитину;

– Розуміти і приймати її такою, якою вона є;

 – Озброїтись оптимізмом у ставленні до будь-якої дитини.

Гуманна педагогіка заснована на Вірі. А звідси і три заповіді педагогіки:
– Віра у безмежність дитини;

– Віра в свою іскру Божу;

 – Віра у силу гуманної педагогіки.

Гуманний вчитель перетворює кожну зустріч з дитиною на радість відкриття світу і себе. Дуже важлива атмосфера радості та любові на уроках.

Зрозуміти багатогранний світ гуманної педагогіки під силу кожному, хто цього з вчителів забажає, іти до істини Добра і Краси.
         Педагогічні твори Ш. О. Амонашвілі – це науковий пошук шляхів організації радісного, захоплюючого життя в школі.
Всупереч існуючій педагогіці, практиці, педагог звертається до педагогіки серця, розмірковує про добро і зло, біль і радість, совість і безсердечність і т.д.

У школі має бути вчитель, в якого можна черпати знання, як воду з криниці, який вміє дослідити душу дитини і серцем дійти висновку: добро має панувати у школі і ніякої байдужості.

Ш.О.Амонашвілі не доказує нам, а розповідає про те, яке шкільне життя можна запропонувати дітям, виховати не просто учня, а Людину.