вторник, 9 февраля 2016 г.

Тренінг "Профілактика професійного вигорання у педагогічній громаді"

Тема: «Профілактика професійного вигорання у педагогічній громаді»
Мета: проаналізувати реальну ситуацію в школі, виділити проблеми та шляхи їх вирішення
Обладнання: маркери різних кольорів, скотч, ножиці, папір А-3, А-4, стікери
Дата проведення: 01.02.2016 - 03.02.2016.
Категорія учасників: педагоги КЗШІ № 1
Тренінг – запланований процес, призначений поповнити навички та знання і перевірити ставлення, ідеї, поведінку з метою їх зміни та оновлення.
1.     Знайомство
Закінчить речення «Для мене робота – це …»
2.     Прийняття правил роботи групи:
- бути активним;
- говорити по-черзі;
- дотримуватись регламенту;
- говорити від свого імені;
- бути позитивним;
- перевести мобільні телефони на безшумний режим.
        3. Очікування
Чого ви очікуєте від сьогоднішнього тренінгу? (учасники прописують на стікерах та прикріплюють на плакат)
         4.Мозковий штурм «Педагог»
(учасники прописують на кожну букву якості, які притаманні педагогам)
П – професіональний
Е – енергійний
Д – доброзичливий
А – активний
Г – громадянин
О – оптимістичний
Г – гуманний
Вихователі, вчителі складають професійну (педагогічну) громаду.
Професійна громада складається з осіб, які мають освіту і спільні професійні інтереси.
5. Технологія «Рекламний плакат до фільму» (робота в групах)
Мета: проаналізувати реальну ситуацію в школі, визначити позитивні та негативні проблеми, передбачити перспективи розвитку педагогів.
Завдання:
1. Дати назву фільму.
2. Відобразити успіхи та досягнення у сфері роботи педагогів.
3. Відобразити упущення та проблеми.
4. Відобразити перспективи подальшого розвитку.
(на плакаті учасники записують лише назву фільму, а все інше зображується лише символами, малюнками, проблеми записуються окремо на аркуші).
       Кожна група презентує свій рекламний плакат, але розповідають зображене на плакаті представники інших груп.
       З якою метою ми проводили технологію «Рекламний плакат до фільму»? (аналіз сучасної реальної ситуації в школі).
       В ході технології ми  вийшли на проблеми, що ведуть до професійного вигорання (вибираються 3 проблеми, які на думку представників групи є головними).
6. Вправа «Шляхи вирішення проблем громади» (робота в групах)
Що сама професійна громада може зробити для вирішення цієї проблеми?
Проблема

Шляхи вирішення
Учасники
Строки виконання




7. Вправа «Від щирого серця»

Кожний учасник говорить побажання учасникам тренінгу (дарує частинку чогось найкращого із свого серця)


Метою тренінгу «Профілактика професійного вигорання у педагогічній громаді» було здійснення аналізу реальної ситуації в  школі-інтернаті, виділення проблем та визнання шляхів їх вирішення.
Завдяки технології «Рекламний плакат до фільму» працюючи в групах педагоги відобразили успіхи та досягнення у сфері роботи (як вчителі так і вихователі), упущення та проблеми, перспективи подальшого розвитку. В ході технології учасники вийшли на проблеми, що ведуть до професійного вигорання.
Проблеми
1. Негативний вплив батьків на дітей.
2. Нехватка часу.
3. Пасивність учнів.
4. Емоційна нестабільність, гіперактивність дітей.
5. Низьке матеріально-технічне забезпечення.
6. Недостатність ІКТ.
7. Низький рівень взаємоповаги в системі педагог-учень-батьки.
8. Вади психічного розвитку дітей.
9. Недоліки сімейного виховання.
10. Девіантна поведінка учнів.
11. Низький рівень культури.
12. Агресивність батьків.
13. Жорстокість дітей.
14. Безвідповідальність батьків.
15. Неготовність учнів до самостійного життя.
Вправа «Шляхи вирішення проблем громади» дала можливість педагогам обравши одну головну проблему, на їх думку, прописати шляхи її вирішення, учасників та строки виконання.
Підводячи підсумки роботи на тренінгу учасники зазначили, що педагогічна громада, проаналізувавши позитивні та негативні проблеми,  може самостійно попередити професійне вигорання, передбачити перспективи подальшого розвитку педагогів та навчального закладу.

среда, 3 февраля 2016 г.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для класних керівників, соціальних педагогів, педагогів-організаторів щодо проведення тренінгів для учнівської молоді з питань здорового способу життя

Конституція України визнає життя і здоров’я людини одним з найвищих соціальних цінностей. Держава зобов’язана забезпечити якнайповнішу реалізацію цих цінностей і вирішити при цьому завдання виховання здорового покоління, збереження та зміцнення здоров’я. Діти і підлітки не замислюються над тим, що здоров’я треба берегти та не усвідомлюють, що це сама головна цінність, а для цього потрібні знання і навички основ популяризації здорового способу життя.

При проведенні тренінгів необхідно взяти до уваги такі поради:

·        Заняття проводити в спеціальній кімнаті, в якій дотримано всі вимоги щодо проведення тренінгів.
·        При виборі теми звертати увагу на масштабність взятої проблеми.
·        Ідеальна кількість учасників групи – 15 осіб.
·        При підборі групи дітей враховувати їх однакову вікову категорію.
·        Обов’язково для роботи групи треба приймати правила.
·        Дотримуватись певних меж часу.
·        Обговорення теми має бути завершеним.
·        Слідкувати, щоб в аудиторії зберігались атмосфера позитивності.
·        При обговоренні проблеми створювати атмосферу довіри, спокійного прийняття кожної думки.
·        Обов’язково використовувати руханки.
·        При підборі вправ, завдань тренінгу, враховувати особливості психічного стану підлітків.
·        Тренер повинен бути досвідченим, цікавим, достатньо емоційним, безпосереднім.
В спілкуванні з підлітками використовуються такі форми роботи, як:

- робота в парах;
- діалоги;
- обговорення проблем в групах;
- презентації.


·        Обговорення проблем важливо закінчувати таким чином, щоб проблема, яка обговорювалась, набула конкретності і окреслилась, щоб всі невдоволення, непорозуміння були нейтралізовані  і вичерпані.

МЕТИОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ по дотриманню педагогічної етики в роботі класного керівника з педагогічно занедбаними дітьми та неблагополучними сім’ями

Виховання дитини передбачає гармонійний фізичний та психічний розвиток. Подолання негативної поведінки дітей потребує спільних зусиль батьків, вчителів, психологів. Тільки розуміння й підтримка дитини дорослими, а також цілеспрямована психологічна корекція сприяє підвищенню самовпевненості, навчальних знань,  зниженню рівня агресії, покращенню соціального статусу.
В роботі з денними цільовими категоріями ефективним є:

·        Вивчення причин вчинення порушень у поведінці дітей, не благополучності в сім’ях.

·        Встановлення тісних контактів, взаємо порозуміння та поваги з педагогічно занедбаними дітьми, неблагополучними сім’ями та здійснення корекційної роботи на принципах толерантності та довіри.

·        Наближення підлітків, які виховуються в неблагополучних сім’ях, до себе, прагнення учнів замислюватися над своїми вчинками.

·        При порушеннях дисципліни вміти спокійно та тактовно робити зауваження учням, розібратися в їх провині, зрозуміти мотиви вчинку, переконати учнів дотримуватися правил поведінки та ретельно пояснити помилки як дітям, так і батькам.

·        Основа організації виховних дій – опора на позитивне в дітях та сім’ї.

·        Послідовність та системність в виховній роботі з підлітками та неблагополучними сім’ями є ключем в корекційній роботі.

·        Організація правильного спілкування педагогічно занедбаних учнів в класному колективі та сім’ї – пріоритетне завдання розвитку учнівського колективу.

·        Доречно вивчати запити та уподобання таких дітей, залучати їх до позакласної та позаурочної діяльності.


·        Відпрацювання цікавих форм партнерства з різними структурами, організаціями посилить соціальний захист дітей даної категорії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ для класних керівників, соціальних педагогів, педагогів-організаторів щодо збереження репродуктивного здоров’я серед учнівської громади.

Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, що є невідкладною проблемою, складною частиною здоров’я, нації в цілому і має велике значення для збереження сталого розвитку суспільства. Сьогодні показники захворюваності дітей і жінок репродуктивного віку досить високі.
Під час проведення індивідуальних та масових виховних заходів просвітницько-профілактичного напряму:
·        Доцільно ознайомити підлітків з питанням репродуктивної функції людини, статевої гігієни, фізіології.
·        Щоб забезпечити спокійну, відверту атмосферу учнів з вчителями і психологом, лікарем – заняття та заходи проводити окремо для юнаків та дівчат.
·        Звертати увагу дітей на фізіологію статевого дозрівання дівчат і хлопців, на зміни, які відбуваються в організмі у підлітковому віці, які призводять до зрілості.
·        Наголошувати на особисту гігієну.
·        Розвивати вміння щодо дотримання правил безпечної статевої поведінки.
·        Формувати у дітей прагнення бути здоровими та засвоєння ними системи знань, практичних занять та навичок здорового способу життя.
·        Постійно пропагувати принципи здорового способу життя.
·        Рекомендувати споживати багатої вітамінами та всіма необхідними поживними елементами рослинної їжі, дотримуватися правил традиційного харчування.
·        Посилити попереджувальну роботу з роз’ясненням наслідків вживання алкогольних напоїв.
·        Проводити різні форми презентацій матеріалів журналів, газет, радіо, кінофільмів про репродуктивне здоров’я.
·        Передбачити та проводити вечори та свята здоров’я, тренінги, вікторини, вправи, рольові ігри, виставки дитячих творчих робіт, малюнків про шкідливі звички.
·        Залучати батьків, медичних працівників до спеціальної роботи в питаннях збереження репродуктивного здоров’я.
·        Проводити анкетування, тестування за даною тематикою.

·        Залучати учнівську громаду до створення антиреклам паління, алкогольних напоїв.

Методичні рекомендації з питання підготовки керівника гуртка до занять

Визначаючи освітні завдання позашкільного закладу в якості знань, умінь і набутих навичок, за основу необхідно брати виховання, навчання і освіту.
Навчання як процес спільної цілеспрямованої діяльності педагогів та учнів (слухачів, вихованців), за якої вони здобувають знання, формує світогляд, розвиває пізнавальні та творчі здібності.
Навчання гуртківців у позашкільному закладі – це система пізнавальних дій особистості, яка спрямовується на вивчення поглиблених навчальних планів, програм необов’язкового рівня за бажанням учня і його інтересом.
Навчальні програми можуть створюватися керівниками гуртків (авторські, профільні) під різні вікові групи з різним рівнем засвоєння.
В позашкільному закладі пріоритет в освітньо-виховних моментах належить заняттю.
Заняття - обов’язкова та необхідна складова навчально-виховного процесу.
Керівник гуртка обов’язково повинен:
-         мати конспект плану проведення заняття в деталях, особливо при розкритті теоретичних тем;
-         сформулювати тему;
-         визначити мету заняття (навчальна, виховна, розвиваюча);
-         поставити завдання;
-         розробити перелік необхідного обладнання і хід практичної роботи;
-         організувати хід заняття;
-         підібрати і виготовити розвиваючий дидактичний роздатковий матеріал, наочні засоби;
-         звернути увагу на раціональність витрати часу, зусиль, засобів;
-         урахувати рівень розвитку учнів при виборі та розробці змісту, форм, методів та засобів навчання.
Зміст та форми організації заняття, засоби навчання (посібники, методичні розробки) визначає керівник гуртка.
В процесі підготовки до заняття гуртка важливо передбачити спеціально організовані ситуації, які б сприяли розвитку у учнів пізнавальних інтересів, прагнення до пошукової, дослідницької, творчої роботи, враховуючи набутий власний досвід, досягнення психолого-педагогічних наук, профільності гуртка, психологічні особливості дітей.
Вирішувати на занятті конкретну дидактичну мету, планувати та передбачати структуру заняття допомагає класифікація типів занять:
-         засвоєння нових знань;
-         узагальнення набутих знань;
-         застосування знань на практиці;
-         комбіноване заняття;
-         практичне заняття.
Кожне заняття повинно мати наступну структуру:
1.     Вступна частина:
-         організація гуртківців до навчання;
-         визначення освітньо-виховної та розвиваючої мети заняття;
-         обговорення попередньої теми.
2.     Основна частина уроку:
-         коротка інформація керівника про матеріал нової теми;
-         включення гуртківців в осмислення теми нового матеріалу;
-         оволодіння новими термінами або специфічними закономірностями, правилами, технікою, способом практичних умінь;
-         підведення гуртківців до узагальнень, обґрунтувань, висновків на основі нового засвоєного матеріалу;
3.     Зворотній зв’язок.
Рефлексія
-                           підведення підсумків заняття;
-                           обговорення стану виконання поставлених цілей, завдань;
-                           самоаналіз власної діяльності.
4.     Особливу роль в процесі засвоєння нового матеріалу відіграє:
а) сприйняття інформації з різноманітних джерел;
б) розуміння одержаної інформації та її власна оцінка
в) вміння користуватися одержаною інформацією в практичній діяльності;
Ефективності традиційних і нетрадиційних методик навчально-виховного процесу надасть застосування сучасних інтерактивних технологій, технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки.


пятница, 29 января 2016 г.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації роботи підліткового клубу

Визначальними факторами збереження та зміцнення здоров’я, попередження захворювань є умови та спосіб життя, питома вага яких в загальному процесі, що формує здоров’я, становить більше 50 %. Серйозне занепокоєння викликає недостатня культура здоров’я підростаючого покоління.
Незважаючи на значну санітарно-просвітницьку роботу, надання знань з основ безпеки здоров’я, частина дітей не використовує вміння та навички здорового способу життя у практиці.
Сприяння вибору здорового способу життя з підлітками та молоддю, профілактиці негативних явищ, які перешкоджають такому вибору є першочерговою і головною метою в організації роботи підліткового клубу.
При проведенні клубної форми роботи пропонуємо:
-               облаштувати окреме приміщення для проведення масових форм роботи;
-               проводити просвітницько-профілактичну роботу з дітьми, які мають асоціальні прояви в поведінці, перебувають на обліку в навчальному закладі, службі у справах дітей, кримінальній міліції у справах неповнолітніх;
-               впроваджувати корекційні форми роботи;
-               залучати до роботи досвідчених педагогів, психологів, соціальних педагогів, представників міського та районних центрів по роботі з сім’єю та молоддю.
-               використовувати інноваційні технології, направлені на ранню профілактику асоціальних явищ;
-               вивчати традиції, побут, звичаї українського народу, що направлені на збереження здоров’я;
-               залучати до змістовного дозвілля різні категорії підлітків;
-               організовувати та проводити районні просвітницько-профілактичні кампанії, акції, що направлені на привернення уваги до усвідомлення цінності власного здоров’я.
Основною частиною цілеспрямованої системи профілактичних дій є навчання дітей клубу, які будуть далі навчати своїх ровесників та здійснення їх методичного супроводу.
В спілкуванні з підлітками використовувати такі форми методичної роботи:


-       рухливі вправи;
-       дискусії;
-       мозкові штурми;
-       інтерактивні вправи;

-       розв’язування проблемних ситуацій;

воскресенье, 3 января 2016 г.

Корекційна діяльність вихователя школи- інтернату як шлях до вихованості та розвитку учнів з особливими потребами

Затримка психічного розвитку – слабо виражені органічні ушкодження мозку, які отримані при народженні чи на ранньому періоді життя дитини. Неблагополучні соціальні фактори прискорюють відставання в розвитку, але  не  тільки це є єдиною підставою. Теоретичний аналіз проблеми показує, що діти з затримкою психічного розвитку – це неоднорідна група як за виявленням порушень так ї за їх проявом. На теперішній час встановлено причини та ступені прояву затримки психічного розвитку.
       Термін “Затримка” підкреслює тимчасовий характер відставання, який з віком усувається в залежності від створених умов навчання і розвитку дитини. Такі умови створює додаткова до освітнього процесу діяльність – корекційна робота. Ця робота не замінює навчання дитини, а забезпечує психолого – медико – педагогічний супровід дитини в освітньому процесі.
        Криворізька загальноосвітня школа – інтернат III ступенів саме той заклад, який спрямовує свою корекційну діяльність на виправлення, дорозвинення, компенсацію тих психологічних процесів і новоутворень, що почали формуватися в попередньому віковому періоді  дітей та які є основою для розвитку в наступному періоді.
       Об'єкт корекційної діяльності  – виховний процес за участю учнів, які мають затримку психічного розвитку.     
         В корекеційній роботі за мету ставлю сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації його внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні і компенсації відхилень, що заважають його розвиткові. Досягнення мети відбувається тоді, коли корекційна робота будується з урахуванням вікових особливостей дітей, пов'язаних з характером порушення онтогенезу.
        Аналіз вітчизняної літератури свідчить про те, що питання корекції відхилень у психічному розвитку дітей даної категорії є надзвичайно актуальним.
        Виявлені факти дають можливість більш диференційовано підходити до виховання даної категорії дітей та створювати необхідні умови для корекції порушень їх психічного розвитку.    
           Спеціально – методологічні знання, які включають ідеї, принципи, закономірності, методи, узагальнені способи  корекційної роботи отримую шляхом самоосвіти, ознайомлення з періодичними виданнями : бібліотека “Шкільний світ”, бібліотека “ Управління освітою”, науково – методичними журналами : “Педагогічна майстерня “, “Психолог”, “Соціальний педагог”. Свою  концепцію виховної роботи будую на  принципах:
-           поваги до особистості дитини, постійна увага до її індивідуалізації та вікових особливостей, сприйняття її неповторності;
-           взаємодія з педагогами – предметниками, батьками, соціально – психологічною службою, творча співдружність однодумців;
-           яскравий вплив на дитину, що відтворює знання;
-           особистісний підхід до виховання.
Для ефективності корекційної роботи  визначила корекційно – розвивальні задачі:
1. Корекція і розвиток розумової діяльності.
2. Корекція і розвиток особистісних якостей, емоційно – вольової сфери (навичок самоконтролю, посидючості та витримки, уміння висловлювати свою думку).
3. Корекція слухового та зорового сприйняття, уваги, уяви. .
4. Корекція розвитку зв'язної письмової мови.
5. Корекція розвитку зв'язної усної мови.
6. Нормалізація виховної діяльності.
7. Корекція зорової, слухової, рухової пам’яті.
        Аналізуючи цілісну систему формування вікової динаміки адаптивної поведінки учнів з затримкою психічного розвитку, виділивши аспекти, що найактивніше проявляються у їх житті -  корекційну роботу протягом своєї педагогічної діяльності будувала за окремими рівнями.
       Психофізіологічний – показує компоненти, які складають основу всіх систем суб'єкта.
       Індивідуально – психологічний – показує пізнавальний, емоційний розвиток суб'єкта.
     Особистісний – показує специфічні особливості суб'єкта як цілісної системи.
     Мікрогруповий – показує особливості взаємодії з іншими суб'єктами, соціальними об'єднаннями.
     Соціальна – взаємодія з більш широкими об'єднаннями і суспільством.
      Ефективність корекційної роботи базується на правильному підборі методичних прийомів та методів з усунення існуючих недоліків у психічному розвитку дітей середнього та старшого шкільного віку:
ü     теоретичного,
ü     емперичного,
ü     аналізу медико – біологічної, психолого – педагогічної, спеціально – методичної літератури,
ü     узагальнення і систематизації даних психолого – педагогічних спостережень.
        Плануючи свою щоденну виховну діяльність особливу увагу приділяю організації корекційного етапу під час самопідготовки учнів. Передумовами його організації є створення комфортної атмосфери, облаштування оточення, визначення терміну проведення корекційної вправи, отримання дітьми нових, невідомих досі вражень, при тому, що поза увагою вихователя не залишається жоден учень. Досвід показує, що ефективними є корекційні вправи, які проводяться з дотриманням психоемоційного режиму.
     В реаліях сьогодення не уявляю корекційну роботу вихователя інтернатного закладу без інноваційних підхолів, тому активно  впроваджую у виховний процес тренінгові технології з використанням інтерактивних методів навчання на основі особистісно й компетентнісно орієнтованого підходів.
     Тренінгові заняття мають  цікавий, зрозумілий для дітей інструментарій, що сприяє більш чіткому усвідомленню та швидкому  засвоєнню інформації, її запам'ятовуванню, розвитку уяви, асоціативного мислення.
      Важливе місце в підготовці тренінгового заняття займають різні блоки вправ, які сприяють покращенню таких психічних процесів, як відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага , направлені на корекцію недоліків – це є важливим фактором розрядки і вираження емоцій, де створюється позитивна атмосфера.
               Корекційний етап самопідготовки – важливий стан відновлення в учнів розладів психічного розвитку. Досвід показує, що у більшості дітей  переважають процеси збудження нервової системи над процесами гальмування. Як наслідок – надмірна рухливість, часте переключення уваги з одного виду на інший. Тому готуючись до корекційного етапу самопідготовки враховую передумови щодо його проведення та працюю над детальним його розплануванням..
            Практика показує, що корекційна робота  приносить не аби яку користь. Всі учні беруть активну участь як в індивідуальній роботі, так і в роботі в малих групах; отримують задоволення від потреби  контакту з іншою особою, з однолітками, відчувають себе в ролі виконавця, у них пробуджується потреба усвідомленої поведінки, радість, відбувається набуття нових навичок.

            Позитивний аспект корекційної роботи є в тому, що результати навченості, вихованості та розвитку учнів з особливими потребами зростають, досягаючи оптимального рівня за відведений час без надмірного на них навантаження.