пятница, 29 января 2016 г.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації роботи підліткового клубу

Визначальними факторами збереження та зміцнення здоров’я, попередження захворювань є умови та спосіб життя, питома вага яких в загальному процесі, що формує здоров’я, становить більше 50 %. Серйозне занепокоєння викликає недостатня культура здоров’я підростаючого покоління.
Незважаючи на значну санітарно-просвітницьку роботу, надання знань з основ безпеки здоров’я, частина дітей не використовує вміння та навички здорового способу життя у практиці.
Сприяння вибору здорового способу життя з підлітками та молоддю, профілактиці негативних явищ, які перешкоджають такому вибору є першочерговою і головною метою в організації роботи підліткового клубу.
При проведенні клубної форми роботи пропонуємо:
-               облаштувати окреме приміщення для проведення масових форм роботи;
-               проводити просвітницько-профілактичну роботу з дітьми, які мають асоціальні прояви в поведінці, перебувають на обліку в навчальному закладі, службі у справах дітей, кримінальній міліції у справах неповнолітніх;
-               впроваджувати корекційні форми роботи;
-               залучати до роботи досвідчених педагогів, психологів, соціальних педагогів, представників міського та районних центрів по роботі з сім’єю та молоддю.
-               використовувати інноваційні технології, направлені на ранню профілактику асоціальних явищ;
-               вивчати традиції, побут, звичаї українського народу, що направлені на збереження здоров’я;
-               залучати до змістовного дозвілля різні категорії підлітків;
-               організовувати та проводити районні просвітницько-профілактичні кампанії, акції, що направлені на привернення уваги до усвідомлення цінності власного здоров’я.
Основною частиною цілеспрямованої системи профілактичних дій є навчання дітей клубу, які будуть далі навчати своїх ровесників та здійснення їх методичного супроводу.
В спілкуванні з підлітками використовувати такі форми методичної роботи:


-       рухливі вправи;
-       дискусії;
-       мозкові штурми;
-       інтерактивні вправи;

-       розв’язування проблемних ситуацій;

воскресенье, 3 января 2016 г.

Корекційна діяльність вихователя школи- інтернату як шлях до вихованості та розвитку учнів з особливими потребами

Затримка психічного розвитку – слабо виражені органічні ушкодження мозку, які отримані при народженні чи на ранньому періоді життя дитини. Неблагополучні соціальні фактори прискорюють відставання в розвитку, але  не  тільки це є єдиною підставою. Теоретичний аналіз проблеми показує, що діти з затримкою психічного розвитку – це неоднорідна група як за виявленням порушень так ї за їх проявом. На теперішній час встановлено причини та ступені прояву затримки психічного розвитку.
       Термін “Затримка” підкреслює тимчасовий характер відставання, який з віком усувається в залежності від створених умов навчання і розвитку дитини. Такі умови створює додаткова до освітнього процесу діяльність – корекційна робота. Ця робота не замінює навчання дитини, а забезпечує психолого – медико – педагогічний супровід дитини в освітньому процесі.
        Криворізька загальноосвітня школа – інтернат III ступенів саме той заклад, який спрямовує свою корекційну діяльність на виправлення, дорозвинення, компенсацію тих психологічних процесів і новоутворень, що почали формуватися в попередньому віковому періоді  дітей та які є основою для розвитку в наступному періоді.
       Об'єкт корекційної діяльності  – виховний процес за участю учнів, які мають затримку психічного розвитку.     
         В корекеційній роботі за мету ставлю сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації його внутрішнього потенціалу, допомога в подоланні і компенсації відхилень, що заважають його розвиткові. Досягнення мети відбувається тоді, коли корекційна робота будується з урахуванням вікових особливостей дітей, пов'язаних з характером порушення онтогенезу.
        Аналіз вітчизняної літератури свідчить про те, що питання корекції відхилень у психічному розвитку дітей даної категорії є надзвичайно актуальним.
        Виявлені факти дають можливість більш диференційовано підходити до виховання даної категорії дітей та створювати необхідні умови для корекції порушень їх психічного розвитку.    
           Спеціально – методологічні знання, які включають ідеї, принципи, закономірності, методи, узагальнені способи  корекційної роботи отримую шляхом самоосвіти, ознайомлення з періодичними виданнями : бібліотека “Шкільний світ”, бібліотека “ Управління освітою”, науково – методичними журналами : “Педагогічна майстерня “, “Психолог”, “Соціальний педагог”. Свою  концепцію виховної роботи будую на  принципах:
-           поваги до особистості дитини, постійна увага до її індивідуалізації та вікових особливостей, сприйняття її неповторності;
-           взаємодія з педагогами – предметниками, батьками, соціально – психологічною службою, творча співдружність однодумців;
-           яскравий вплив на дитину, що відтворює знання;
-           особистісний підхід до виховання.
Для ефективності корекційної роботи  визначила корекційно – розвивальні задачі:
1. Корекція і розвиток розумової діяльності.
2. Корекція і розвиток особистісних якостей, емоційно – вольової сфери (навичок самоконтролю, посидючості та витримки, уміння висловлювати свою думку).
3. Корекція слухового та зорового сприйняття, уваги, уяви. .
4. Корекція розвитку зв'язної письмової мови.
5. Корекція розвитку зв'язної усної мови.
6. Нормалізація виховної діяльності.
7. Корекція зорової, слухової, рухової пам’яті.
        Аналізуючи цілісну систему формування вікової динаміки адаптивної поведінки учнів з затримкою психічного розвитку, виділивши аспекти, що найактивніше проявляються у їх житті -  корекційну роботу протягом своєї педагогічної діяльності будувала за окремими рівнями.
       Психофізіологічний – показує компоненти, які складають основу всіх систем суб'єкта.
       Індивідуально – психологічний – показує пізнавальний, емоційний розвиток суб'єкта.
     Особистісний – показує специфічні особливості суб'єкта як цілісної системи.
     Мікрогруповий – показує особливості взаємодії з іншими суб'єктами, соціальними об'єднаннями.
     Соціальна – взаємодія з більш широкими об'єднаннями і суспільством.
      Ефективність корекційної роботи базується на правильному підборі методичних прийомів та методів з усунення існуючих недоліків у психічному розвитку дітей середнього та старшого шкільного віку:
ü     теоретичного,
ü     емперичного,
ü     аналізу медико – біологічної, психолого – педагогічної, спеціально – методичної літератури,
ü     узагальнення і систематизації даних психолого – педагогічних спостережень.
        Плануючи свою щоденну виховну діяльність особливу увагу приділяю організації корекційного етапу під час самопідготовки учнів. Передумовами його організації є створення комфортної атмосфери, облаштування оточення, визначення терміну проведення корекційної вправи, отримання дітьми нових, невідомих досі вражень, при тому, що поза увагою вихователя не залишається жоден учень. Досвід показує, що ефективними є корекційні вправи, які проводяться з дотриманням психоемоційного режиму.
     В реаліях сьогодення не уявляю корекційну роботу вихователя інтернатного закладу без інноваційних підхолів, тому активно  впроваджую у виховний процес тренінгові технології з використанням інтерактивних методів навчання на основі особистісно й компетентнісно орієнтованого підходів.
     Тренінгові заняття мають  цікавий, зрозумілий для дітей інструментарій, що сприяє більш чіткому усвідомленню та швидкому  засвоєнню інформації, її запам'ятовуванню, розвитку уяви, асоціативного мислення.
      Важливе місце в підготовці тренінгового заняття займають різні блоки вправ, які сприяють покращенню таких психічних процесів, як відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага , направлені на корекцію недоліків – це є важливим фактором розрядки і вираження емоцій, де створюється позитивна атмосфера.
               Корекційний етап самопідготовки – важливий стан відновлення в учнів розладів психічного розвитку. Досвід показує, що у більшості дітей  переважають процеси збудження нервової системи над процесами гальмування. Як наслідок – надмірна рухливість, часте переключення уваги з одного виду на інший. Тому готуючись до корекційного етапу самопідготовки враховую передумови щодо його проведення та працюю над детальним його розплануванням..
            Практика показує, що корекційна робота  приносить не аби яку користь. Всі учні беруть активну участь як в індивідуальній роботі, так і в роботі в малих групах; отримують задоволення від потреби  контакту з іншою особою, з однолітками, відчувають себе в ролі виконавця, у них пробуджується потреба усвідомленої поведінки, радість, відбувається набуття нових навичок.

            Позитивний аспект корекційної роботи є в тому, що результати навченості, вихованості та розвитку учнів з особливими потребами зростають, досягаючи оптимального рівня за відведений час без надмірного на них навантаження.